Пропаганда в нашому житті: від телевізора до побутових пліток (відео)
Пропаганда — це не лише державні наративи чи телевізійні маніпуляції. Вона працює і на побутовому рівні: у плітках, колективних конфліктах та навіть у звичці поширювати власну думку як єдиноправильну.
Про це говорять журналістка Тетяна Милимко та психологиня Сусана Кириченко у проєкті «Спостерігачі».
Пропаганда починається з дрібниць
Ми звикли думати про пропаганду як про щось глобальне — війну наративів, телевізійні новини чи соціальні мережі. Але, за словами Сусани Кириченко, пропаганда має і побутовий рівень.
І це необов’язково те, що ллється з телевізора. Ну так, хтось щось пропагандує. Візьми мою думку, візьми і носи, будь ласка, бо я вважаю, що моя думка варта того, щоб її всі знали. Це ж теж пропаганда. — каже Сусанна.
Пропагандистська логіка закладена у простих плітках чи поширенні неправди. Навіть якщо людина не вірить у почуте одразу, сумнів «осідає» в голові й формує викривлене сприйняття іншого. Прикладом є фейки на кшталт «розп’ятого хлопчика», які з часом вкорінюються у свідомості, навіть якщо їх абсурдність очевидна.
Вплив на колективи: «розділяй та володарюй»
На рівні груп чи робочих колективів пропагандистські методи працюють через поділ і підбурювання. Це добре видно в тактиках керівників, які створюють «своїх» і «чужих» для зручнішого управління.
Я навіть спостерігала, що люди дійсно, таку методику використовували в колективах. На мій погляд, це капець, як погано, і навпаки треба якось об’єднувати людей, тому що вони так самі по собі дуже різні всі. Але ж саме це розподілення відбувалося за методикою пропаганди, – розповідає Тетяна Милимко
Цей механізм, на думку експерток, небезпечний тим, що з часом людина починає вірити у нав’язані характеристики інших, навіть не маючи власного досвіду взаємодії.
Чесність і вразливість: пастка для людини
Ще один вимір — індивідуальний. Пропаганда може використовувати чесність людини проти неї самої. Той, хто не вміє відмовляти, приховувати інформацію чи відстоювати особисті межі, стає легкою мішенню для маніпуляторів.
Ця пристрасність до правди, тримання за правду, — я завжди буду говорити тільки правду. І це підштовхує до того, що ти не можеш взаємодіяти з цим світом адекватно. Бо ти говориш правду тим людям, яким не треба говорити. Ти говориш про свої почуття там, де не треба, — пояснює Кириченко.
На рівні суспільства це відображається у великих наративах — коли українці змушені доводити очевидне: що вони є жертвами агресії, а не її винуватцями. Визнання власної ролі у конфлікті стає ключовим: лише прийнявши позицію жертви, можна захищати себе й вибудовувати кордони.
Пропаганда діє не тільки через державні канали. Вона проникає в наші будні: у плітки, у недовіру, у маніпуляції на роботі чи в колі друзів. Її сила — у заміні понять та повторенні неправди. А протидія починається з малого: довіри до себе, критичного мислення і вміння розпізнати, коли тобою намагаються маніпулювати. Дивіться проєкт «Спостерігачі» за посиланням.
