Гімнастика як спорт — очима дитини

Привіт, Діано! Тобі 9 років ,ти живеш у Києві, займаєшся гімнастикою вже 2 роки і нещодавно знову зайняла перше місце на змаганнях. Розкажи, будь ласка , що для тебе гімнастика?

Це дуже красивий спорт і в мене добре виходить. У мене є успіхи , і я знаю, що не марную час на тренуваннях, а досягаю чогось. Так я займаюся з 7 років, але почала я ще в 5 років ,займалася самостійно вдома.

Який твій найулюбленіший гімнастичний елемент або вправа? Що в тебе виходить найкраще, або що подобається, але поки не вдається?

Мені подобаються різні «ризики» — «ризик» це коли ти підкидаєш, наприклад, обруч і під ним робиш якісь єлементи. У мене виходить багато «ризиків», але є один, який я хочу зробити, але поки не виходить. Але я думаю, що в мене вийде, коли з’явиться більше досвіду і коли ми почнемо таке вчити, бо я це бачила лише по телевізору.

Ти нещодавно зайняла перше місце, і знаю, що ти майже завжди займаєш перші місця?

Ну, майже. В мене було десь 14-15 змагань, а перших місць… Зараз піду порахую! (Побігла рахувати) — перших місць 8, решта — другі місця.

Що допомагає тобі перемагати на змаганнях? Чи є у тебе секрети успіху?

Мені подобається виступати у «Золотій мрії» , я не люблю їздити на змагання, мені краще виступати в своїй школі. Там все-таки мої тренери, мої умови. У мене немає особливого секрету, просто наш тренер каже, що головне — старатися. Я собі в голові відклала, що якщо ти постараєшся, але щось не вийде, то це не страшно. Якщо ти зробив усе можливе, але щось не вдалося, тебе ніхто не сваритиме, бо ти старався на максимум. Ще в мене є талісман, котрий завжди зі мною . Ще дуже важливо виконувати елементі , які відповідають твоєму віку, все треба робити поступово. Кожні 2 роки потрібно змінювати предмет. Наприклад, 2 роки працюєш з обручем, 2 роки з м’ячем, 2 роки з булавами, 2 роки зі стрічкою.

А по предметах є якась черговість чи можна почати і з м’яча, і зі стрічки?

Ні, спочатку 2 роки займаємося БП — без предмета, потім вчимо обруч, скакалку, зараз вчимо м’яч, а далі будемо булави та стрічку.

Хто твій головний натхненник у гімнастиці? Чи є у тебе улюблена гімнастка, на яку ти хочеш бути схожою, чи ти хочеш бути схожою на себе?

Ні, я хочу бути схожою на себе. Я ніколи не розуміла, навіщо когось копіювати. Раніше я хотіла бути як відомі гімнастки, але зараз хочу бути собою.

Які труднощі виникають на тренуваннях і як ти з ними справляєшся?

Я бачила, як дівчаток тягнули, але мене так ніколи не тягнули, і дівчатка плакали. Я плакала лише тоді, коли в мене щось не виходило. Сьогодні я розплакалася через слова тренера. Ми пробували нову вправу, і в мене вона не виходила. Але я думаю, що на першому тренуванні нова вправа не вийде майже ні в кого. І вона сказала: «Діана, на тебе була вся надія, але ти нічого не зробила». І ці слова мене так розізлили, що я розплакалася.

Якби ти була на місці тренера, які основні речі ти б виділила, чого не можна робити щодо дітей? Бо ми ж зараз пишемо інтерв’ю «Гімнастика очима дитини». Дорослі можуть думати, що такими словами мотивують, бо це жорсткий спорт, і треба бути сильною. Що тебе чи твоїх подруг найбільше ранить?

До 15 років я б ніколи не казала про вагу. Ніколи б не казала: «ти багато їси», «ти товста», «ти жирна». Я б ніколи таке не сказала. І ніколи не казала б: «Ти нічого не зможеш, якщо зараз не будеш думати, у тебе нічого ніколи не вийде, ти бездарність. Іди з гімнастики, займися чимось іншим».

Що вам забороняють їсти? Я знаю, ти була в таборі, і там у вас була жорстка дієта?

Так, у таборі у нас була жорстка дієта, хоча і звичайне харчування — три рази на день. Туди приїжджала одна група, не гімнастична, просто відпочивати. Вони спали скільки хотіли, веселилися, їли, відпочивали, гуляли і ходили в басейн. А ми, гімнастки, їли по трохи, і ми дивилися, як ці діти набирають собі в буфеті булки, білий хліб з маслом і лікарською ковбаскою, і нам теж цього хотілося. Але я їла мало. Нам тренер сказав, правда, це більше стосувалося старших дівчат, що якщо хтось погладшає на 100 грамів, залишиться без вечері. Мі з дівчатками дуже засмутилися і навіть телефонували батькам жалітися.

А яка твоя улюблена їжа з заборонених? Ви ходите після змагань, наприклад, в Макдональдс?

Мені поки нічого не забороняють їсти, але я дуже люблю суші. Більш за все я люблю відпочивати після змагань. Після них ми зазвичай ходимо на суші. А ще у нас таке правило: за третє місце купують один подарунок, за друге — два, а за перше — три. Але скоро я вже буду просити за перше місце сім подарунків і буду збирати, збирати, збирати, поки не скуплю весь магазин.

У конкурентних видах спорту буває, що роблять неприємні речі, наприклад, підкладають скло в пуанти. Чи є у вас щось подібне?

У нас ніколи такого немає. Наші дівчата ніколи нічого одна одній не роблять. Є таке правило в гімнастиці: коли кидаєш обруч і бачиш когось не зі своєї команди, треба казати “обережно”. Але перед змаганнями, під час остаточного прогону, дівчата з інших команд можуть навмисне сказати “обережно”, щоб ти збилася і не змогла нормально прогнати програму. Тренер нам каже не звертати на це уваги і продовжувати займатися. У нас кажуть: “Не поступайся місцем ворогам своїм”.

Як ти поєднуєш навчання в школі та гімнастику?

Якщо я щось не встигаю в школі, я одразу роблю вибір. Тобто, я не можу повноцінно приділити час і тому, і тому. Якщо таке станеться, я одразу вирішу, що для мене важливіше: гімнастика чи школа. Але, поки, на щастя, такого не було, тому не можу сказати, що б я обрала.

Ти б віддала свою дочку на гімнастику?

Ні, хоча, можливо, віддала б. Я б почекала до трьох років. Правда, не знаю, чи вона вже вмітиме розмовляти, але я б спитала, чи хоче вона займатися таким видом спорту, показала їй це по телевізору. Якщо б вона сказала “ні”, я б все одно відправила її на пробне заняття, і тільки після цього вона могла б сказати “так” або “ні”. А тренер сказав би, чи бачить він у ній потенціал чи ні. У гімнастиці буває так, що спочатку нічого не виходить, а потім — ідеально. Або навпаки — спочатку все виходить, а потім все руйнується. Або є прогрес, але ти ніколи не доженеш інших дівчат. Наприклад, ти навчишся робити одне обертання, а інші вже роблять два, і ти ніколи їх не наздоженеш.

Яка твоя межа в кар’єрі? Ти ставишся до гімнастики як до майбутньої професії?

Я планую займатися гімнастикою десь до 20 років, це в моїх планах. Потім я хочу піти на роботу, де можна заробляти на життя, тому що тренер багато не заробляє, а в 40-50 років я хочу стати тренером.

А в 20 років не можна стати тренером?

Ну, в 20 років краще зробити кар’єру і заробляти , щоб потім мати можливість займатися тренерською діяльністю «для душі».

А як щодо Олімпійських ігор?

О, так! Я думаю, що виступлю один раз на Олімпійських іграх, десь у 19 років, і одразу після цього завершу свою кар’єру. Звісно отримати золото у мене дуже в планах. Це наразі моя мета!